Іван Ілько
(1938)
Художник четвертого покоління, свідок світу, що щез назавжди
Пейзажним творам Ілька в 1970-х роках уже не властива деталізація планів чи сцен, характерна для ранніх робіт. Збільшується площа узагальнених кольором площин, часом застосовується широкий контур: «Великий Верх», «Кострино», «Кам’яницький потік» (1975), «Відлига», «Прояснення» (1978). Багато робіт 1978 року можна віднести до вершин закарпатського малярства. Олія «Дощова година» зачаровує розкішною пластикою, ритмом, свіжістю кольорів, рівновагою темних лісових масивів та світлих безлісих схилів, утриманням на задньому плані плям теплішого тону. Вишукано вирішено тонально «Село Богдан». Дві горизонтальні панорамні роботи з однаковою назвою «Долина річки Тереблі» тяжіють до сецесійної стилістики
Іван Ілько: “Я розумів, що мушу свідчити про час. Справа вельми драматична, адже руйнувався світ, що формувався століттями. Зі знищенням натурального господарства зникав побут, зникав люд, що жив інакше. Під впливом часу, освіти, пропагандистського механізму формувалася якась нова генерація. Я був у цьому середовищі, але мені дуже не хотілося розлучатися зі світлим світом коляд, оповідей, з уявою про рідний край, про далекі овиди, що вабили мене. Я дорожив елементами нашої самобутності і в міру своїх можливостей фіксував їх, це було предметом моєї максимальної зосередженості».
Мапа маршруту
