Обрати сторінку

Золтан Шолтес

(1909 — 1990)

Художник, що присвятив себе Богу та природі, священик, який вірив у сакральність фарб

Після семінарії Шолтеса направили на парафію у село Ужок у верхів’ї річки Уж, де в сусідніх селах працювали вчителями друзі зі Школи рисунку.

Молодий священник уже одружений, разом із дружиною Шаролтою вони радо приймають друзів. У Шолтесів гостюють Бокшай та Ерделі, до вчителів долучаються Контратович, Коцка, Петкі. Поступово ця місцевість перетворюється на край закарпатського пленерного живопису. 

Того ж багатого на події 1933 року відбулася перша персональна виставка Золтана Шолтеса, що мала великий успіх, а художник постав як прибічник реалістичного пейзажу з дещо стриманим на той час колоритом. 1934 року він став членом Спілки чехословацьких художників. Упродовж 1930-х років Шолтес, подібно до інших колег, молодих художників, продовжує шукати свою тематику, намагається обрати свій жанр, відчути свою стилістику. На початку творчого шляху він створює декілька портретів, добротних як за живописом, так і за психологічним трактуванням (студії «Голова старого» – ще гімназійна робота 1928 року, ще одна «Голова старого», 1931, «Марійка з села Ужок», 1933, «Старий з люлькою»).

У ті-таки 1930-і роки у творчості художника починає домінувати пейзаж – переважно камерні сільські мотиви, літні й зимові, з цікавим «кадруванням», композиційними ракурсами. Перші твори часом занадто деталізовані, колорит – скупуватий, характер мазка слабо виражений. Водночас у побудові та інтерпретації» сюжетів уже вгадується власний погляд художника, його індивідуальна манера – «Зимовий вечір» (1932), «Сільське подвір’я» (1936), – а такі твори, як «На прядки» (1934, 1938) і «Взимку» (1937) є помітними досягненнями автора: перший, доволі етюдного характеру, приваблює незвичною композицією, грою ритмів – навскісна лінія огорожі візуально підтримує рух жінок з куделями, яких показано зі спини, а висока лінія горизонту увиразнює спокій зимового надвечір’я, контрастуючи з динамікою переднього плану; другий дуже точно передає ідентичний стан зимового дня, простий, буденний сюжет добре «виліплено» й організовано кольором.

 

Мапа маршруту